ШАНОВНІ ВІДВІДУВАЧІ!

Канівська земля – це історичне осереддя національного державотворення. У перші століття нової ери на берегах річки Рось зароджується протослов’янський етнос – майбутні русичі. В ХІ-ХІІ ст. Канівщина виступає стратегічним центром Київської Русі, захищаючи південно-східні кордони держави. У 1187 році великий князь київський Святослав Всеволодович, герой “Слова о полку Ігоревім”, об’єднавши руські війська виступив з Канівської землі проти половців. З Канівського удільного князівства починають політичну кар’єру брати князі Гліб, Василько та Всеволод – сини засновника Москви Юрія Долгорукого. Наприкінці XII ст. Канівський уділ тримав київський князь Роман Мстиславович – батько першого українського короля Данила Галицького. Під час правління литовського великого князя Казимира у 1470 pоці ліквідовується Київське удільне князівство і як нове воєводство утворюється Канівський повіт. Середина ХVІ століття виводить на історичну арену першого козацького гетьмана, старосту Канівського Дмитра Вишневецького. Століттями наш край виступав в обороні української державності – гайдамаччина, коліївщина, Українська Народна Республіка, державний суверенітет.

Канівська земля