Діяльність Бондаренка Анатолія Васильовича та його вплив на соціально-економічний і культурний розвиток Черкащини. Огляд ключових ініціатив, проєктів та досягнень, які сприяють покращенню життя місцевої громади.
Черкаси останніх років проходять через поєднання воєнної турбулентності, бюджетних обмежень і потреби модернізації міської інфраструктури. На тлі цих процесів міський голова, обраний у 2015 році та переобраний у 2020-му, виступає публічним фасилітатором рішень у сферах бюджету, транспорту, енергомодернізації та громадської участі. Біографічно його шлях включає активність у регіональній політиці та громадському русі, що вплинуло на стиль управління містом — акцент на мобілізацію громади та видимість рішень у публічному просторі.
Бондаренко Анатолій Васильович від початку каденції вибудовує образ міста води й Дніпра як складової ідентичності та туризму; ця рамка лягла і в стратегічні документи, де «Дніпро — бренд і стиль міста» окреслено як пріоритет. У фокусі — культура, інфраструктура і туристична привабливість як драйвери локальної економіки та впізнаваності Черкас у ширшому контексті області.
Біографічний контекст і політична траєкторія
Народжений на Черкащині, із 2015 року очолює міську раду й має тривалий досвід у регіональній політиці. Його переобрання у 2020 році віддзеркалило запит на стабільність міського менеджменту у воєнній і післявоєнній реальності; водночас певні рішення й позиції ставали предметом дискусій у медіа та громадському середовищі. Таке поєднання електоральної підтримки й гострих обговорень є типовим для великих українських громад у період реформ і кризи безпеки.
Міське управління та бюджетна відкритість
Останні роки позначені активним публічним обговоренням бюджету громади. Зокрема, у грудні 2023 року мерія виносила на відкрите обговорення проєкт бюджету Черкас-2024, запрошуючи мешканців до онлайн-участі. Така практика розширює прозорість і підзвітність, але паралельно місто зіштовхнулося зі скороченням ресурсу «бюджету розвитку» на 2025 рік, що прямо впливає на темпи капітальних проєктів і оновлення інфраструктури. Баланс між соціальними видатками, безпекою та інвестиційною частиною бюджету став ключовим управлінським викликом.
Бондаренко Анатолій Васильович у публічних заявах наголошував на необхідності коригувати портфель проєктів залежно від фінансової ситуації й пріоритетності завдань оборони, критичних послуг і житлово-комунальної інфраструктури. Для регіонального центру це означає відтермінування частини «видимих» оновлень заради базової стійкості систем під час війни.
Інфраструктура і транспорт
Міська транспортна реформа задекларована як один із пріоритетів: розвиток комунального перевізника, оновлення тролейбусного та автобусного парку, підготовка до появи електробусів. Для Черкас це не лише екологічний символізм, а й прагматичне скорочення експлуатаційних витрат, зменшення шуму, покращення мобільності мешканців у години пік і на соціально важливих маршрутах. Розгортання електробусів у воєнний час потребує синхронізації бюджету, інфраструктури заряджання й кадрів, що перетворює проєкт на багатоетапний.
Культура, туризм і «місто води»
Стратегічний фокус на Дніпрі формує культурний і туристичний наратив Черкас: подієві формати, оновлення громадських просторів, промоція набережної та тематичних маршрутів. Ідея «міста води» підсилює брендинг і допомагає залучати увагу інвесторів, митців і туристів, що особливо важливо для регіонального центру з багатою історією та потужними ландшафтами по берегах Кременчуцького водосховища. У перспективі це створює мультиплікативний ефект для Черкаського району — від малого бізнесу до креативних індустрій.
Оцінки, дискусії та значення для області
Міське керівництво регулярно стає об’єктом суспільної дискусії — від політичних суперечок до медійних розслідувань. Частина матеріалів фокусується на конфліктах і персональних рішеннях, інші ж — на управлінських результатах та інституційних механізмах. Для історії Черкаської області важливо фіксувати не лише персональний вимір, а й довгострокові інституційні зрушення: посилення участі громадян, модернізацію транспорту, бюджетну публічність і роботу з міською ідентичністю як капіталом розвитку.
У підсумку можна сказати, що Бондаренко Анатолій Васильович формує для Черкас траєкторію «прагматичного розвитку під тиском війни»: там, де ресурс обмежений, робиться ставка на інструменти співучасті, енергоефективність, поетапне оновлення транспорту й символічну взаємодію міста з Дніпром. У перспективі це здатне масштабуватися на рівень області через міжмуніципальні зв’язки, туристичні маршрути та спільні інфраструктурні вузли, що укріплюють Черкащину як інтегрований регіональний простір.
