Канівщина … Тільки мовиш це слово, і в серці народжуються високі, хвилюючі почуття, адже Канів – це гордість Черкащини, України. З Канівщиною пов’язав своє життя і навіки залишився спочивати на Чернечій горі, вірний син українського народу , геній нації – Тарас Шевченко.
Канівський район є багатим на культурні традиції та культурні осередки. З Канівщиною пов’язані долі письменника, філолога, ученого – природознавця, історика Михайла Максимовича, археолога, етнографа Миколи Біляшівського, письменника Володимира Винниченка, драматурка і режисера Олександра Ленського. Канівська земля дала графіка Гаврила Пустовойта ( с. Межиріч), селекціонера Прокопа Гаркавого ( с. Пилява), письменників Семена Скляренка (с. Прохорівка), та Сергія Воскрекасенка (с.Лазівці), поетів Григорія Донця (с.Курилівка), Валентина Лагоди (с.Степанці)., Максима Лебідя (с.Келеберда), Світлану Жолоб ( с.Михайлівка), Петра Красюка (с.Трахтемирів), Дмитра Чередниченка (с. Межиріч), філософа Памфіла Юркевича ( с. Ліпляве), кінорежисера Владислава Слабченка (с. Таганча),перекладачів Євгена Поповича ( с. Межиріч), Олександра Мокровольського ( с. Черниші), критика – літературознавця Леоніда Підгайного ( с. Яблунів), громадського діяча і кооператора Миколу Левицького ( с. Яблунів), який створив в Україні перші хліборобські спілки і артілі, перший представляв Україну на конгресі кооператорів у Женеві.
Сьогодні на Канівщині живуть, творчо працюють художники, поети, філософи, музиканти. Серед письменників хочеться назвати вчителя української мови та літератури Пекарівської школи Миколи Шамрая, члена Спілки письменників України.
На Канівщину перевезено останки ватажка українського народу Івана Підкови.