Ситуація з пандемією коронавірусу та жорстким карантином поставила новий тренд — мандрувати рідною країною. Про Карпати , Одесу та Львів ми вже, здається, знаємо все, проте є чимало місць на карті України, які так і залишаються недооціненими перлинами. Канів – одне з таких.
Ще зі шкільних часів, коли ми вивчали творчість Тараса Шевченка, я зацікавилася Каневом та пообіцяла собі колись туди поїхати. Тому, дізнавшись про Канівський скульптурний симпозіум, одразу ж вирішила виконати свою дитячу обіцянку та побачити наживо історичне місце, яке стало останнім притулком українського поета.
Давайте чесно: менше, ніж про Канева, в Україні говорять лише про мистецтво, а особливо про скульптуру. Можливо, справа в тому, що найчастіше мистецтво асоціюється з чимось дуже складним, нудним і недоступним, тому для початку потрібно зрозумілою мовою пояснити, що таке міжнародний Канівський скульптурний симпозіум , про який я написала вище.
Канівський міжнародний скульптурний симпозіум — це своєрідний проект, у рамках якого протягом чотирьох тижнів талановиті скульптори світового масштабу реалізують свої твори, а також знайомляться з природою та історією України. Його основна мета – подарувати художникам можливість обмінюватися досвідом, творити, а також популяризувати скульптуру в Україні.
Навіщо все це потрібно? Важливо розуміти, що Канів є культурним центром України. Одного разу, відпочиваючи тут, ми побачили табличку “продається” та вирішили купити це місце. Потроху починали будувати сад та вирішили виставити скульптури на березі Дніпра — гадаю, це додає особливої атмосфери цієї території. Ми буквально насичуємо територію мистецтвом, щоби тут було дуже цікаво. Завдяки художникам, кураторам та організаторам нам вдалося перетворити це місце, але ми тільки на старті свого шляху.
Розповідає головний організатор проекту Юрій Сташків.
Твори скульпторів можна побачити в арт-резиденції на території готелю “Княжа гора”: тут розташований неймовірно гарний та мальовничий скульптурний парк, який роками створювала команда та де представлені шедеври творців.
Організатори створили детальну карту скульптурного парку , а біля кожної скульптури розмістили таблички з QR-кодами, навівши на які камеру телефону, можна дізнатися більше про твори. Цікаво спостерігати за тим, як уживається мистецтво та цифрові технології.
Під час відвідування симпозіуму мені вдалося побачити, як скульптори створюють свої роботи. Сказати, що це видовище вразило мене, нічого не сказати. Виявляється, скульптура з каменю — це не лише високе мистецтво, а й титанічна праця.
В експозиції парку кожна робота заслуговує на особливу увагу. Так, твори відомого українського скульптора Олександра Дяченка відсилають до непохитного спокою та чистий — прості лінії та форми гіпнотизують, змушуючи розглядати кожен міліметр твору.
Також у скульптурному парку на території “Княжої гори” можна побачити досить цікаву роботу, яка на перший погляд викликає спірні почуття.
