В епоху Речі Посполитої головне місто однойменного староства Київського воєводства.
Євреї довго не могли жити у Каневі. Лише у 1622 р. староста Снопковський віддав в оренду єврею Капелю з Білої Церкви млина, корчму та ін.
За переписом 1765 р. у Каневі проживали 98 євреїв, а всього у старості – 378 євреїв.
З 1793 р. – у складі Російської імперії.
У 19 – поч. 20 ст. – повітове місто Київської губернії.
За ревізією 1847 р., у повіті були такі «єврейські товариства»: Канівське – у складі 1635 осіб; Таганецьке – 232; Богуславське – 5294; Корсунське – 1456; Ходорівське – 245; Стеблевське – 413, Шендерівське – 282.
За переписом 1897 р. у повіті мешканців понад 260 тис., з них 26213 євреїв, у тому числі у м. Канів – 2682 (всього жителів 8855).
У 1910 р. у Каневі діяли два чоловічі та жіноче єврейські училища.
На поч. 20 ст. рабином у Каневі був Вульф Штейнворцель.
У 1913 р. євреям належали понад 100 магазинів і лавок – практично все в Каневі, 7 з 8 лісових складів, всі 5 заїжджих дворів.
Євреї Нусь Подільський та О.Гольдберг містили обидва готелі, Естер Крамарова – медоварний завод, Гітля Туровська – трактир.
У місті була екіпажна майстерня, яку також містив Нусь Подільський.
У 1939 р. у Каневі проживало 487 євреїв.
У листопаді 1941 р. євреї, які не встигли евакуюватися, були викрадені в Корсунь і там розстріляні.
У Каневі народився Хаїм (Єфим Борисович) Лойцкер – радянський єврейський та український освітній діяч, письменник, мовознавець, літературознавець, перекладач, педагог, кандидат філологічних наук. Автор єврейсько-українських та російсько-єврейських фундаментальних словників та підручників для вищих навчальних закладів.
Був заарештований 1948 р., одержав п’ятнадцять років режимного спецтабору Степлаг. Наприкінці 1955 року під час перегляду справи було повністю реабілітовано. Після звільнення друкувався, зокрема, у журналі «Совєтиш геймланд».
У Каневі похований Тарас Григорович Шевченко.
Джерела:
- Голокост біля СРСР: Енциклопедія / Гол. ред. І. А. Альтман. – М: Російська політична енциклопедія (РОССПЕН): Науково-освітній Центр «Холокост», 2009;
- Весь Південно-Західний край: довідкова та адресна книга по Київській, Подільській та Волинській губерніях. Друкарня Л. М. Фіша та П. Є. Вольфсона, 1913;
