Стаття розповідає про професійну діяльність, досягнення та ініціативи, які реалізує Табурець Ігор Іванович на посаді керівника Черкаської обласної військової адміністрації. Огляд ключових напрямів його роботи.
Черкаська область проходить крізь період підвищених викликів — від безпекових ризиків до потреби оперативно відбудовувати інфраструктуру і підтримувати людей та бізнес. На перетині цих завдань — очільник ОВА, який координує взаємодію цивільних служб, сил безпеки, громад і волонтерського сектору.
Бекграунд і повноваження очільника ОВА
Посада голови обласної військової адміністрації поєднує політичну відповідальність і кризовий менеджмент. У фокусі — забезпечення правопорядку, виконання державних програм, підтримка територіальної оборони, цивільного захисту, а також координація роботи районних адміністрацій і громад. Практичний вимір — ухвалення оперативних рішень у надзвичайних ситуаціях, затвердження планів відновлення, бюджетних пріоритетів і регіональних проєктів.
ОВА працює як «операційний штаб» області: збирає дані від служб, узгоджує дії, розставляє ресурси відповідно до ризиків і сезонних потреб. Від швидкості рішень залежить, наскільки стабільно функціонують транспорт, енергетика, медична й освітня мережі.
Оборона та безпека
Перша лінія відповідальності — безпека людей. Це охоплює системи оповіщення, роботу укриттів, взаємодію з підрозділами нацполіції, ДСНС і тероборони. Важливими залишаються навчання населення діям під час тривог, оновлення маршрутів до найближчих сховищ, аудит готовності закладів освіти й медицини до роботи в умовах небезпеки.
Окремо варто відзначити верифікацію критичної інфраструктури: захист енергооб’єктів, водоканалів, комунікацій. Тут потрібна синхронізація із громадами, адже саме вони опікуються локальними рішеннями.
Відбудова та інфраструктура
Інфраструктурні команди спрямовують ресурси на швидке відновлення дорожньої мережі, мостових переходів, шкіл і лікарень, що потребують ремонтів. Пріоритезація об’єктів відбувається за принципом «критичності»: що швидше повертає послуги великій кількості людей — те в роботі в першу чергу. До переліку входять і проєкти середньострокової дії — модернізація теплових пунктів, водогонів, логістичних вузлів.
Перед запровадженням великих проєктів важливо мати зрозумілий реєстр потреб і маршрут погоджень.
Коротка карта пріоритетів відбудови
| Напрям | Мета | Приклади рішень / індикатори ефекту |
| Дороги й мости | Безпечна мобільність | Відкриті проїзди, менше об’їздів |
| Соцоб’єкти | Безперервність послуг | Школи/лікарні працюють стабільно |
| Інженерні мережі | Надійність комунальних послуг | Зниження аварійності, резервні лінії |
| Громадський простір | Стійкість і доступність | Освітлення, безбар’єрність, укриття |
Після визначення пріоритетів ключовим стає контроль якості — від технагляду до післягарантійного моніторингу. Це забезпечує не лише швидкість, а й довговічність відремонтованих об’єктів.
Енергостійкість і зима
Енергетичні виклики диктують необхідність резервування. Завдання адміністрації — створювати багаторівневі сценарії: дизельні та газові генератори для соціальних закладів, модульні котельні, укріплення мереж, диверсифікація джерел тепла у громадах. «Пункти незламності» залишаються критичними для сезонних піків: вони мають бути картографовані, забезпечені теплом, зв’язком і базовими запасами.
Стійкість енергосистеми підсилюється комунікацією з мешканцями: поінформованість про графіки, поради щодо енергоощадності, порядок дій у разі тривалих відключень.
Економіка регіону
Економічна стійкість — це робочі місця та податки громад. Роль адміністрації — створити умови: допомогти бізнесам з логістикою, енергорішеннями, релокацією, підключенням до програм державної підтримки. В агросекторі — синхронізувати посівні й збиральні кампанії з безпековими обмеженнями, підтримати переробку, складування й експортні маршрути. Для інвесторів важливі зрозумілі земельні процедури, підведені мережі та прозора комунікація щодо ризиків.
Складові економічної підтримки можна узагальнити так:
- мікрогранти й пільгові інструменти для МСП;
- індустріальні ділянки з готовою інженерією;
- навчальні програми для дефіцитних спеціальностей;
- сервіс «єдиного вікна» для інвестпроєктів.
Після запуску ініціатив ключовим стає моніторинг: показники зайнятості, податкові надходження, кількість нових виробництв і проєктів, що успішно минули погодження.
Комунікація, прозорість і взаємодія зі спільнотами
Ефективність рішень залежить від довіри. Регулярні брифінги, публічні звіти про використання коштів, відкриті реєстри черг і проєктів відновлення — усе це формує відчуття справедливості й контролю. Важливим є залучення волонтерів і громадських організацій: вони бачать потреби «на землі» і допомагають коригувати пріоритети. Зворотний зв’язок — не формальність, а інструмент підвищення якості рішень.
