Табурець Ігор Іванович: роль та діяльність очільника Черкаської ОВА

Матеріал висвітлює професійний шлях, здобутки та проєкти, які реалізує Табурець Ігор Іванович у статусі керівника Черкаської обласної військової адміністрації. У статті подано огляд основних напрямів його діяльності.


Черкащина сьогодні переживає період значних викликів — від загроз безпеці до потреби швидко відновлювати інфраструктуру, допомагати мешканцям і підтримувати підприємництво. У центрі цих процесів — голова ОВА, який забезпечує взаємодію силових структур, державних служб, територіальних громад і волонтерських ініціатив.

Бекграунд і повноваження очільника ОВА

Посада голови обласної військової адміністрації поєднує політичну відповідальність і кризовий менеджмент. У фокусі — забезпечення правопорядку, виконання державних програм, підтримка територіальної оборони, цивільного захисту, а також координація роботи районних адміністрацій і громад. Практичний вимір — ухвалення оперативних рішень у надзвичайних ситуаціях, затвердження планів відновлення, бюджетних пріоритетів і регіональних проєктів.

ОВА працює як «операційний штаб» області: збирає дані від служб, узгоджує дії, розставляє ресурси відповідно до ризиків і сезонних потреб. Від швидкості рішень залежить, наскільки стабільно функціонують транспорт, енергетика, медична й освітня мережі.

Оборона та безпека

Перша лінія відповідальності — безпека людей. Це охоплює системи оповіщення, роботу укриттів, взаємодію з підрозділами нацполіції, ДСНС і тероборони. Важливими залишаються навчання населення діям під час тривог, оновлення маршрутів до найближчих сховищ, аудит готовності закладів освіти й медицини до роботи в умовах небезпеки.

Окремо варто відзначити верифікацію критичної інфраструктури: захист енергооб’єктів, водоканалів, комунікацій. Тут потрібна синхронізація із громадами, адже саме вони опікуються локальними рішеннями.

Відбудова та інфраструктура

Інфраструктурні команди спрямовують ресурси на швидке відновлення дорожньої мережі, мостових переходів, шкіл і лікарень, що потребують ремонтів. Пріоритезація об’єктів відбувається за принципом «критичності»: що швидше повертає послуги великій кількості людей — те в роботі в першу чергу. До переліку входять і проєкти середньострокової дії — модернізація теплових пунктів, водогонів, логістичних вузлів.

Перед запровадженням великих проєктів важливо мати зрозумілий реєстр потреб і маршрут погоджень.

Коротка карта пріоритетів відбудови

НапрямМетаПриклади рішень / індикатори ефекту
Дороги й мостиБезпечна мобільністьВідкриті проїзди, менше об’їздів
Соцоб’єктиБезперервність послугШколи/лікарні працюють стабільно
Інженерні мережіНадійність комунальних послугЗниження аварійності, резервні лінії
Громадський простірСтійкість і доступністьОсвітлення, безбар’єрність, укриття

Після визначення пріоритетів ключовим стає контроль якості — від технагляду до післягарантійного моніторингу. Це забезпечує не лише швидкість, а й довговічність відремонтованих об’єктів.

Енергостійкість і зима

Енергетичні виклики диктують необхідність резервування. Завдання адміністрації — створювати багаторівневі сценарії: дизельні та газові генератори для соціальних закладів, модульні котельні, укріплення мереж, диверсифікація джерел тепла у громадах. «Пункти незламності» залишаються критичними для сезонних піків: вони мають бути картографовані, забезпечені теплом, зв’язком і базовими запасами.

Стійкість енергосистеми підсилюється комунікацією з мешканцями: поінформованість про графіки, поради щодо енергоощадності, порядок дій у разі тривалих відключень.

Економіка регіону

Економічна стійкість — це робочі місця та податки громад. Роль адміністрації — створити умови: допомогти бізнесам з логістикою, енергорішеннями, релокацією, підключенням до програм державної підтримки. В агросекторі — синхронізувати посівні й збиральні кампанії з безпековими обмеженнями, підтримати переробку, складування й експортні маршрути. Для інвесторів важливі зрозумілі земельні процедури, підведені мережі та прозора комунікація щодо ризиків.

Складові економічної підтримки можна узагальнити так:

  • мікрогранти й пільгові інструменти для МСП;
  • індустріальні ділянки з готовою інженерією;
  • навчальні програми для дефіцитних спеціальностей;
  • сервіс «єдиного вікна» для інвестпроєктів.

Після запуску ініціатив ключовим стає моніторинг: показники зайнятості, податкові надходження, кількість нових виробництв і проєктів, що успішно минули погодження.

Комунікація, прозорість і взаємодія зі спільнотами

Ефективність рішень залежить від довіри. Регулярні брифінги, публічні звіти про використання коштів, відкриті реєстри черг і проєктів відновлення — усе це формує відчуття справедливості й контролю. Важливим є залучення волонтерів і громадських організацій: вони бачать потреби «на землі» і допомагають коригувати пріоритети. Зворотний зв’язок — не формальність, а інструмент підвищення якості рішень.

Вам також може сподобатися